Назад к списку

 КОЛИ ДУША БОЛИТЬ

 Тоді не радує ніщо, життя бачиться у сірих кольорах, наступає байдужість до людей і подій, що раніше були цікавими і потрібними. Словом, усе валиться з рук… На жаль, подібний стан знайомий дуже багатьом людям. 


Особливо – в наш час, позначений Чорнобильською катастрофою, Афганською війною, а тепер – війною на Донбасі та економічною і соціальною кризами. У зв`язку з цим помірно зростає необхідність в спеціалізованій медичній психоневрологічній допомозі.

В 1996 році, а саме через 10 років після аварії на Чорнобильській АЕС, було відкрито відділення неврозів та пограничних станів в структурі Обласного Центру (спеціалізованого диспансеру) радіаційного захисту населення, у зв`язку з тим, що помітно зросла кількість нервово-психічних розладів та суїцидів у ліквідаторів аварії на ЧАЕС та потерпілих внаслідок цієї аварії. Показник зростання нервово-психічних захворювань вже на той час був вищий на 2,1% від показників по Україні. 

Більше 30 років тому ліквідатори на ЧАЕС боролися за наше життя і за життя всіх людей на планеті з невидимим ворогом - «радіацією», а переселенці з забрудненої зони залишали свої домівки та все набуте за життя майно в надії скоро повернутися та довелося розділити свої життя на «до» і «після» і розпочинати його знову як би «з чистого аркуша».

Війна на Донбасі… Ворог видимий, люди потрапляють в ситуацію реальної загрози їх життю, на їх очах під обстрілами рушаться рідні домівки, вони бачать жахливі картини смерті, на їх очах вбивають друзів, рідних, дітей, часто кров стигне в жилах від побачених тортур. Не кожен зможе знайти шляхи подолання цих переживань та спогадів, з якими приходиться жити. Ці спогади повертаються знову і знову, порушується сон, з`являється тривога, агресія, що досить часто заставляє шукати забуття у вживанні алкоголю, наркотиків, а інколи – в скоєнні самогубства. 

 Проблема охорони психічного здоров`я цих категорій людей займає одне з провідних місць у їх комплексному лікуванні. Люди стали психічно вразливими із-за синдрому «негарантованого майбутнього», феномену «соціального цейтноту». Руйнація соціально-політичної системи в країні призвела до кризи матеріальної і духовної. Непередбачуваність соціально-політичної та економічної ситуації призводить до важких депресивних станів, формує комплекс соціальної вразливості, що веде до соціальної дезадаптації. 

 В кінці літа 2014 року в наше відділення поступив перший боєць АТО, і з того часу почали поступати як бійці АТО, так і члени сімей загиблих та переселенці з зони АТО для одержання спеціалізованої медичної допомоги.Відділення розраховане на 40 стаціонарних ліжок, обслуговує їх 23 працівника та 3 лікаря-психіатра, лікар-психотерапевт і лікар-невролог. 

 Відмінність нашого відділення від подібних закладів? По-перше, ми вийшли за рамки психоневрологічної лікарні і це зняло ряд проблем, а саме: пацієнти та близькі їм люди перестали виказувати протест проти лікування. Зручніше, спокійніше і ефективніше почуваються хворі не в умовах спеціалізованих психіатричних і наркологічних закладів, а в стінах багатопрофільної лікарні. Тут вони проходять різні необхідні обстеження, як то ультразвукова діагностика, фіброгастроскопія, рентгенографія, РЕГ, ЕЕГ тощо. Хворі консультуються спеціалістами вузького профілю: хірургом, ендокринологом, гематологом, урологом, кардіологом тощо. Призначається комплексне лікування: медикаментозне, фізіотерапевтичне (електросон, д`арсонваль, ультразвук, магнітолазер), масаж, профілактор Євмінова, лікувальна фізкультура тощо, психотерапевтичне (гіпносугестивна психотерапія, лібріопсихотерапія, аромотерапія з аутотренінгом). 

 Про увагу і душевне тепло працівників відділення краще за все розповідають листи-подяки від наших пацієнтів, а також постійні «аншлаги». Люди записуються у чергу, щоб пролікуватися у нас. Але ми хочемо і можемо допомагати всім, хто цього потребує. Ми працюємо, віддаючи своїм пацієнтам все своє душевне тепло, з великою вдячністю тим, хто без страху віддавав тоді і віддає зараз своє життя і здоров`я, рятуючи нас і нашу рідну землю.